За що воюєш ти?

За що воюєш ти, скажи!
За владу ти воюєш?
Мій друже, нуж-бо розкажи,
За що ж тепер воюєш?

За що воюю я питаєш?
Я розкажу тобі усе.
За що воюю я, ти знаєш!
За те воюю, що моє.

За сад мій, за домівку,
За доньку і дружину.
За кущ в саду й похилу хвіртку
За те, що не покину.

За те,що в серці завжди тліє,
За те, що гріє в холоди.
За те, про що людина мріє,
За те, що маю я один.

За мирний дім, життя спокійне,
За тихий вечір у родині.
За голос доньки мелодійний,
За усміх щирий і чарівний.

За мудре слово жінки,
За ніжний дотик її рук.
За них воюю тільки,
До чужих не дам їх рук.

А ще воюю я за правду,
За волю, чесність і життя.
За те, чого так щиро прагну.
Воюю я, та не моя ж війна.

За те воюю я сьогодні,
Щоб жити мирно ми могли.
За те, щоб вже кінець війні
Святкувати всі змогли.

Щоб вже настав той час спокійний,
І знову зміг з сім'єю буть.
Щоб час настав нарешті мирний,
Щоб лихо й смерті вже забуть.

За що воюю я питаєш?
За те воюю, де живу!
За що воюю я,ти знаєш.
За те воюю, ЧИМ живу!